SIDE ONE
1. THE PSALM OF DAVID - Vasyl Barvinsky (9m)
2. THE RAVEN CAWS (Polonyanka) - Kyrylo Stetsenko (5.30m)
3. BALLAD - MykhailoHayvoronsky (4m)
4. OH. FIELDS, OH, FIELDS - Vasyl Barvinsky (3.20m)
5. THE STEPPE - Yakiv Stepovy (3.45m)
SIDE TWO
1. TARA'S SONG (Taras Bulba) - Mykola Lysenko (3m)
2. MY BARK - MykolaLysenko (3.30m)
3. O DMEPER, MY MIGHTY DNTEPER - Mykola Lysenko (3.45m)
4. THE BOUNDLESS PLAIN - MykolaLysenko (1m)
5. PRAY, BROTHEBS PRAY! - Mykola Lysenko (9.30m)
THE PSALM OF DAVID
MY BARK
МИКОЛА ЛИСЕНКО (1842-1912) — композитор, піяніст і дириґент. Основоположник національиого напрямку в українській музиці. Видатний музичний етнограф (записав і опрацював біля 500 народніх пісень), автор теоретичних розвідок про українську народню музику. Автор композицій на слова Т. Шевченка (сольоспіви, дуети, терцети, хори і кантати для солістів, хору та симфонічної оркестри — разом біля 85 творів) і сольо-співів до текстів інших поетів — І. Франка, Г. Гайне, Л. Українки, О. Олеся. Автор композицій для хорів і вокальних ансамблів, церковної музики, фортепіянової літератури і творів для музичного театру: історично-гериїчна опера "Тарас Бульба", коміко-лірична та лірично-фантастична опери, опера-сатира, народні оперети ("Наталка Полтавка"), опера-мініятюра ("Ноктюрн"), дитячі опери ("Коза-Дереза") та інші, включно з 9-ма піснями Офелії до трагедії В. Шекспіра "Гамлет".
Гарячий патріот, визначний суспільно-громадський діяч, основоположник музично-драматичної школи в Києві, організатор музичного життя на Україні.
КИРИЛО СТЕЦЕНКО (1882-1922) — композитор і дириґент. Учень Лисенка та його послідовник. Композитор хорової (куплетні хори типу народньої пісні, хорові мініятюри та поеми, кантати, обробки народніх пісень), театральної музики (музика до п'єс, народня оперета, музика до інсценізації "Гайдамаків" Т. Шевченка, дитячі опери-казки, одноактова опера-драматичний етюд і незакінчена опера "Полонянка") та автор низки пісень-ро-
мансів (біля 50).
Музика Стеценка відзначається поетичною одухотвореністю. Він простими та легко сприємливими засобами передає складну ґаму людських переживань. На спеціяльну увагу заслуговує "Панахида ф-моль" Стеценка (що був священиком), написана в народньому дусі.
ЯКІВ СТЕПОВИЙ (1883-1921) — композитор. Послідовник М. Лисенка. Автор композицій для сольоспівїв, хорів; автор фортепіянових творів (фортеп. концерт Д-ДУР, ронда, мініятюри тоіцо), пісень АЛЯ дітей, оркестрових сюїт на українські теми. Почав працю над оперою "Невольник" за поемою Т. Шевченка. Крім цього опрацював низку українських народніх пісень (збірки "Прроліски", "Кобзар"'тощо). Композитор рідко коли користується готовими народніми мелодіями. Проте його музика пройнята національною стихією. На особливе вирізнення.заслуговують його сольоспіви (що відзначаються емоціймою насиченістю тa виразною наспівною музичною_деклямацією) і фортепіанові твори. Його важають за майстра мініятюр.
ВАСИЛЬ БАРВІНСЬКИЙ (1888-1963)_— композитор і піяніст. Автор фортепіянових творів ("Любов", "Мініятюри"), що _прявилися друком у світовому_ видавництві "Universal Edition". Ці' твори ' принесли Барвінському славу композитора європейської міри. Представник неоромантичного напрямку в музиці з натяками на імпресюнізм. Чільна творча індивідуальність першої половини 20-го століття в українській музиці. Автор "Української рапсодії", фортеп. концерту, камерних творів (тріо, квартети, секстет), творів для віольончелі, скрипки та фортепіяно; композитор низки сольоспівів, хорів та обробок народніх пісень.
Активний в громадсько-музичному житті, директор Музичного Їнстит'ту ілі. М. Лисенка у Львові.
МИХАЙЛО ГАЙВОРОНСЬКИЙ (1892-1949) —композитор, суспільно-громадський діяч та організатор українського музичного життя в Америці. Писав під впливом М. Лисенка та композиторів т. зв. перемиської школи. Музична мова Гайворонського — консервативна. Компанував у різних ділянках, з яких на найбільшу увагу заслуговують хорові (зокрема хорові обробки народніх пісень), церковні'та_ інструментальні твори. Його пісні з воєнного періоду Визвольних змагань здобули велику популярність (напр. "їхав стрілець на війноньку").
MYKOLA LYSENKO: (1842-1912) - composer, pianist and conductor, founded the national school of Ukrainian music. He was a prominent music ethnographer (he recorded and arranged about 500 folk songs), and the author of theoretical research works on Ukrainian folk music. He set the poetry of Taras Shevchenko to music, (solos, duets, trios, quartets, choir and cantatas for soloists, choirs and symphony orchestra) writing m all approximately eighty five compositions. He also wrote solos to texts of other poets, namely: Ivan Franko, Heinrich Heine, Lesia Ukrainka, and Oleksander Oles. He is the notable author of choral and vocal ensembles, church music, piano literature and works for the musical theatre, including the historical and heroic opera 'Taras Bulba", fantastic, satirical and comic operas, folk operas (Natalka Poltavka) an opera-miniature (Nocturne), children's operas (Koza-dereza), together with nine songs for Ophelia from the tragedy of Hamlet by Willliam Shakespeare.
He was a great patriot, a prominent community leader, founder of a musical drama school in Kiev and the major organizer of musical life in the Ukraine.
KYRYLO STETSENKO (1882.1922) - a composer and conductor, was a student of Lysenko and one of his disciples. A composer of chorus music (duets of choral type folk music, choral miniatures, poems, cantatas and arrangements of folk songs). Stetsenko also wrote music for theatre (music to plays, folk operas, music to the staged "Haidamaky" of Shevchenko, children's operas, a one act dramatic opera, etudes, and an unfinished opera, "Polonyanka"). He also is the author of many romantic songs, (approximately fifty). Stetsenko's music reflects a poetic spirit. His simple, straight-forward themes simplify the profound, inexplicable human passions. Of special note is his "Mass in F minor' evoking the Ukrainian national style.
YAKIV STEPOVY(1883-1921) - disciple of Mykola Lysenko, is the composer and author of solos, choral and piano works (Piano Concerto in D Major, rondos, miniatures, etc ), songs for children, and orchestral suites on Ukrainian themes. He began to work on an opera "Nevolnyk" (Prisoner) drawn from the poem of Taras Shevchenko. In addition to this, he arranged many Ukrainian folk song collections, such as "Prolisky" (Squills) and "Kobzar" (The Minstrel).
As a composer he seldom incorporated folk melodies but in spite" of this his music is imbued with national elements. Outstanding among his work are his solo songs (melodies replete with emotion and distinct musical recitation) and piano pieces. Hi is regarded as a master of miniatures.
VASYL BARVINSKY (1888-1963) - соmposer and pianist. He wrote Love and Miniatures", both piano pieces, which were published by the world renowned publishers, "Universal Edition".
These pieces brought Barvinsky the fame of а composer of European stature. He is also the author of "Ukrainian Rhapsodies", a ріаno concerto. chamber music (trood, quartets, sextetd), miusic for
violoncello, violin and piano, and the composer of a number of solos, choral works and adaptations of folk songs. Barvinsky was active in the social and musical life of the Ukraine and was the director
of the Mykola Lysenko Musical Institute in Lviv. His music, tinted with impressionism, is representative of the neo-romantic trend. During the first half of the twentieth century, he was the foremost creative talent in the Ukranian music.
MYKHAILO HAYVORONSKY (1892-1949) - was a composer, community leader and organizer of Ukrainian musical life in the U.S.A. He was greatly infuenced by Lysenko and the composers
of the Ukrainian Peremyshl school. Hayvoronsky's musical language is conservative. He composed for many different fields in music; the best known of his pieces are adaptable for chon-s (especially chorus folk songs) and for church and instrumental works. His songs from the "War of Liberation" period (1918), have gained great popularity, one of the most famous being "Yikhav strilets na viynonky" (A Sich "-warrior went to war).
MYKOLA LYSENKO (1842-1912) - Compositeur, pianiste et chef d'orchestre, il fonda l'ecole nationale de musique ukrainienne. Ethno-musicologue renomme, il proceda a 1'enregistement
et a 1'arrangement de quelques 500 chansons folkloriques. II est 1'auteur d'ouvrages theoriques sui le folklore ukrainien. II mit en musique les poemes de Taras Shevchenko. Ce groupe de composi-
tions comprend quelques 85 pieces pour un ou deux instruments, des quatuors, des choeurs, et des cantates pour solistes, choeuis et orchestre symphonique. II mit egalement en musique les oeuvres
d'autres poetes, tels que Ivan Franko, Henii Heine, L. Ukrainka et 0. Oles. II ecrivit des oeuvres chorales, de la musique pour esembles vocaux, de la musique sacrfc, de la musique pour piano, et des
oeuvres lyriques. Parmi ces dernftres, il faut citer son opfera historique au caractere heroique, "Taras Boulba", des operas fantastiques, des operas satiriques, des operas comiques, des operas au caractere foklorique ("Natalka Poltavka"), un opera-miniatuie ("Noctume"), des oeuvres pour enfants ("Koza-Dereza"), ainsi que d'autres oeuvres, telles que neuf chansons pour OpheUe dans la piece de Shakespeare "Hamlet".
Grand patriote, il joua un role actif de premier plan dans la vie de son pays. II fonda une ecole d'opera a Kiev, et fut Ie principal organisateur de la vie musicale en Ukraine.
KYRYLO STETSENKO (1882-1922), - eleve et disciple de Lysenko, est connu commc compositcur ct comme chef d'orchestre. II est 1'autcur dc nombreuscs oeuvres chorales, telles que ses compositions pour choeur double au caractere folklorique, ses miniatures pour choeurs, et ses poemes cn forme de cantate. Stetsenko composa egalement de la musique lyrique, de la muskjue pour Ie theatre, des operas populaires, ainsi que la musique d'accompaignement pour.la version theatrale du "Haidamaky" de Shevchenko, des operas pour enfants, des eludes pour operas dramatiques en un acte, et un opera ina cheve, "Polonyanka". II cst egalement 1'auteur de quelques 50 chansons romantiques. La musique de Stetsenko reflete un temperament poetique. A 1'aide de themes simples, il expose la complexite des experiences humaines. Parmi ses oeuvres, il faut citer tout particulierement sa "Messe en 1-а" au caractere typiquement ukrainien.
YAKIV STEPOVY (1883-1921) - Compositeur, fut un disciple de Mykola Lysenko. II cst 1'auteur d'oeuvres vocales pour solistes et pour choeurs, ainsi que de musique pour Ie piano ( Concerto pour piano en Re", rondos, miniatures, etc.), de chansons pour enfants ct dc suites pour orchestre sur des themes ukrainiens. II commenca a composer un opera "Nevolnyk" (Le Prisonier) inspire d'un poeme de Taias Shevhenko. II prepaia egalement de nombreuses collections de chants folkloriques ukrainiens, telles que "Prolisky" (Scilles) et "Kobzar" (Le Menestrcl).
Dans ses compositions, il utilise rarement les melodies folkloriques telles qualles et. pourtant, sa musique cst impregnee d'elements ukrainiens. Parmi ses oeuvrcs les plus importantes, il faut noter ses chansons aux melodies pleines de sensibilite, cu caractere recitative tres marque, ainsi que ses compositions pour le piano. Il est considere comme le maître des minatures.
VASYL BARVINSKY (1888-1963) - est connu comme compositeur et comme pianiste. II est 'auteur s pieces poui piano Amour et Miniatures" publiees par Ie celebre maison d'edition 'Universal Edition". Ces compositions furent la renommee de Barvinsky en Europe. П est 1'un des musiciens appartenant a la tendance neo-romantique, teintee d'impressionisme. 11 a la reputation d'etre 1'un des compositeurs les plus feconds de 1'Ukiaine dans la premiere partie du XXe siecle. 11 est 1'auteur des "Rhapsodies Ukrainiennes", d'un concerto pour piano, de musique de chambie (trios, quatuors, sextettes), ainsi que de musique pair Ie violonceUe, pour'Ie violon et pour Ie piano. II a egalement compose de nombreuses oeuvres' pour solistes, pour choeurs, ainsi que des arrangements de chansons foUcloriques.
Barvinsky prit une part active a la vie musicale en Ukraine, en tant quTdirecteii'de "1'Institut de Musique M. Lysenko" a Lvov.
MYKHAILO HAYVORONSKY (1892-1949) est connu comme compositeur, et comme organisateur de la vie musicale ukrainienne aux Etats-Unis. Sa musique a subi l'influence de Lysenko et des compositeurs appartenant au groupe connu sous Ie nom de "L'Ecole de Peremyschl". Ses ompositions sont extremement variees. Parmi les plus connues, U faut mentionner ses oeuvres chorales (et, plus particulierement, ses arrangements de chansons folkloriques), sa musique sacree et sa musique instrumentale. Ses chansons de la Guerre de Liberation (1918) d'une grande popularite. "Yikhav strilets na viynonky' (Un"gu'emer de"la "Sich"' s'en va a la guerre) est l'une des plus connues.
ПСАЛОМ ДАВИДА 94
Переробка тексту Пантелеймона Куліша_(1819-1897)
Музика Василя Барвінського (1888-1963)
О, Боже одомщенпя. зглянься.
Засяй серед свого народу.
Прийди судити свою землю.
Воздай гордині воздаяння.
Доколі, Господи, доколі
Ледачі будуть веселіітись?
Чи довго ще ім панувати
І ледарством своїм хвалитись?
Руйнують край свої поганііі
І нівечать Твоє насліддя,
Вбивають удовиць і странніх,
Зганяють з світа малих сиріт і кажуть:
Бог того не чує. Господь Всевишній і не знає.
Одумайтесь, безумні люди,
Коли ваш розум проясниться?
Хто дарував вам слух. не чув би;
Хто очі сотворив, не бачив,
Чи вже, хараюч» народи,
Оставить вас, не покаравши?
Блаженний той, кого Ти, Боже,
Своїм насліддям наставляєш,
Щоб він дізнавсь покою в горі,
Поки копаєш грішніі.м яму.
Не кинеш Ти свого народу,
Свого насліддя не оставиш,
І суд обернеться до правди
Возвеселяться праві серцем.
КРЯЧЕ ВОРОН
(Дума кобзаря з опери "Полонянка )
Слова Євгена Кротевича (1884- )
Музика Кирила Стеценка (1882-1922)
Кряче ворон чорний, кряче, на могилі завиває.
Україна стогне, плаче, слізьми дрібними ридає.
Гей! Ви милі козаченьки! Слави доброї шукали,
Не довелось погуляти — у невільники попали..
Ваші білії рученьки у кайдани закували;
Силу й славу вашу добру злії турки зіпсували.
Не достало, браття, волі ворогам своїм помститись...
Довелося у кайданах вік гіркий, тяжкий прожити.
Стогнуть, тужать козаченьки, неньку рідну споминають
Спомиііають братів милих, що у Січі там гуляють.
Кряче ворон чорний, кряче, пугач сивий завиває.
Україна стогне, плаче, слізьми дрібними ридає...
ДУМА
Слова народні
Музика на народньому мотиві Михайла Гайворонського (1892-1949)
Із-за Чорного моря, з-за лиману
Знялася чорна хмара.
Ой, то не знялася хмара, ой то галич погана,
То вовків-сіроманців отара.
Край зруйнували, худобу забрали,
Жінок і дітей у ясир погнали.
Палають церкви Божі, хутори і хати
Нема кому порятувати.
Зглянься хоч Ти, Божа Мати,
Не дай нам довше пропадати!
ОЙ, ПОЛЯ, ВИ, ПОЛЯ...
Слова Олександра Кониського (1836-1900)
Музика Василя Барвінського (1888-1963)
Ой поля ви, поля, мати рідна земля,
Скільки крови і сліз по вас вітер розніс.
Він розносив кругом і Дніпром і Дністром,
В Чорне море котив, Босфор кров'ю поїв.
Сивий діду, Дніпро, свої води давно
Ти всі морю оддав, собі сліз ти набрав,
І в Дністер, і у Прут, то не води течуть.
То не повінь, не повінь була, ш,о поля залила...
Не водою заливсь Дніпровою наш низ,
То з народних із сліз береги розійшлись.
СТЕП
Слова Миколи Чернявського (1867-1937)
Музика Якова Степового (1883-1921)
Степ і стеіі один без краю
Аж до моря берегів.
Без озер, річок, бея гаю, —
Тількі з купами стогів.
Ні гайочку, ні лісочку,
Всюди спалена земля.
Не шепоче в холодочку
Срібновода течія.
А коли, бува, з громами
З моря хмари налетять,
Степ охрестять блискавками,
Над ланами прогримлять —
Він прокинеться, проснется,
Грому груди підставля,
Заговорить, засміється
Враз до неба вся земля,
Мертвий степ, його громами
Тільки й можна розбудить..
Так нехай же над ланами
Грім бажаний прогримить!
ПІСНЯ ТАРАСА
(Із опери "Тарас Бульба")
Слова Михайла Старицького (1840-1904)
Музика Миколи Лисенка (1842-1912)
Гей, літа орел, гей, літає сизий,
Та попід небесами,
Гей, гуля козак, козак-запорожець,
Степами-ярам».
Чи танцювать, — то й ушкварить,
Аж земля трясеться.
Заспіває — луна піде,
Аж лихо сміється!
Горілку, мед, не чарками,
Поставцем черпає,
А ворога, заплющившись,
Ката не минає.
Гей, нема в нього ані оселі,
Ні саду, ні ставу,
Степ і море козакові, скрізь шлях битий.
Скрізь добуде славу!
ЧОВЕН
Слова Євгена Гребінки (1812-1848)
ЛІузика Миколи Лисенка (1842-1912)
Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.
І грає і піниться спнєе море.
Хтось човен на море пустив,
Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
Од берега геть покотив;
Качається, бідний, одиіі без весельця.
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!
Чого він під бурю поплив?
Ущухнуло море, і хвилі вляглися;
Пустують по піні мавки;
І знов забіліли, і знов простяглися
По морю кругом байдаки;
Де ж човен подівся, де плине, мій милий?
Мабуть, він не плине, бо онде по хвилі
Біліють із його тріски.
Як човнові море, для мене світ білий
Ізмалку здавався страшним:
Та як заховаться? Не можна ж вік цілий
Пробути з собою одним.
Прощай, мій спокою, пускаюсь у море!
І, мож.е, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
ОЙ, ДНІПРЕ МІЙ, ДНІПРЕ...
(Пісня Яреми з "Гайдамаків")
Слова Тараса Шевченка (1814-1861)
Музика Миколи Лисенка (1842-19І2)
Ой, Дніпрє мій, Дніпре широкий та дужий!
Багато ти, батьку, у море носив
Козаиької крови... Ще понесеш, друже!
Червонив ти цинє, та не напоїв...
A сю ніч уп’єшся; пекельнеє свято
По всій Україні сю ніч зареве;
Потече багато, багато, багато
Шляхетської крови. Козак оживе,
Оживуть гетьмани в золотім жупані,
Прокинеться доля; козак заспіва:
"Ні жида, ні ляха!" А в степах України, —
О, Боже мій милий! — блисне булава!"
БЕЗМЕЖНЕЄ ПОЛЕ
Слова Івана Франка (1856-1916)
Музика Миколи Лисенка (1842-1912)
Безмежнеє поле в сніжному завою.
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень утечу я від лютого болю,
Що серце мені розриває!
СВЯТО В ЧИГИРИНІ
(Сцена з "Гайдамаків")
Слова Тараса Шевченка (1814-1861)
Музика Миколи Лисенка (1842-1912)
"Молітесь, братія, молітесь!" —
Так благочийний почина:
"Кругом святого Чигирина
Сторожа стане з того світу,
Не дасть святого розпинать.
А ви Україну ховайте,
Не дайте матері, не дайте
В руках у ката пропадать!
Од Конашевича і досі
Пожар не гасне, люди мруть,
Конають в тюрмах, голі, босі—
Діти нехрищені ростуть,
Козацькі діти; а дівчата,
Землі козацької краса,
У ляха в'яне, як перш — мати,
І непокритая коса
Стидом січеться... Карі очі
В неволі гаснуть; розкувать
Козак сестру свою не хоче,
Сам не соромиться конать
В ярмі у ляха... Горе, горе!
Молітесь, діти! Страшний суд
Ляхи в Україну несуть —
І заридають чорні горн.
Згадайте праведних гетьманів:
Де їх могили? Де лежить,
Останок славного Богдана?
Де Остряницина стоїть
Хоч би убогая могила?
Де Наливайкова? Нема!
Живого й мертвого спалили.
Де той Богун, де та зима?
Інгул щозиму замерзає —
Богун не встане загатить
Шляхетським трупом. Лях гуляє!
Нема Богдана — червонить
І Жовті Води й Рось зелену.
Сумує Корсунь староденний,
Нема журбу з ким поділить.
І Альта плаче: "Тяжко жити!
Я сохну, сохну... Де Тарас?
Нема, не чуть... Не в батька діти!"
Не плачте, братія: за нас
І душі праведних, і сила
Архистратига Михаїла.
Не за горами кари час.
Молітесь, братія!"
THE PSALM 94 OF DAVID
Music by Vasyl Barvinsky (1888-1963)
0 Lord, thou God of vengeance, thou God of vengeance, shine forth!
Rise up, 0 judge of the earth; render to the proud their deserts!
0 Lord, how long shall the wicked, how long shall the wicked exult?
They pour out their arrogant words, they boast, all the evildoers.
They crush thy people, 0 Lord, and afflict thy heritage.
They slay the widow and the sojourner, and murder the fatherless;
and they say, "The Lord does not see; the God of Jacob does not perceive.
Understand, 0 dullest of the people! Fools, when will you be wise?
He who planted the ear, does he not hear? He who formed the eye, does he not see?
He who chastens the nations, does he not chastise?
He who teaches men knowledge, the Lord, knows the thoughts of man, that they are but a breath.
Blessed is the man whom thou dost chasten, 0 Lord, and whom thou dost teach out of thy law
to give him respite from days of trouble, until a pit is dug for the wicked.
For the Lord will not forsake his people; he will not abandon his heritage;
for justice will return to the righteous, and all the upright in heart will follow it.
THE RAVEN CAWS
(Ballad of the kobza player from the opera "Polonyanka")
Lyrics by Yevhen Krotevych (1884)
music by Kyrylo Stetsenko (1882-1922)
The black raven caws, he caws on the grave.
The Ukraine moans and laments, shedding bitter tears.
Hey, my dear Cossacks! You have sought glory and fame,
But you did not triumph, and now you arc slaves. . .
Now your white hands are shackled and chained,
The fierce Turks broke your strength and good name.
You lacked enough wilt, my brothers, to punish the foe. . .
So you spent a bitter, hard life in chains.
The Cossacks moan and grieve, they think of their loving mothers,
They think of their own dear brothers making merry in far away Sich.
The black raven caws, the grey owl hoots.
The Ukraine moans and laments shedding bitter tears.
BALLAD
Traditional lyrics,
music (based on a folk motif) by Mykhailo Hayvoronsky(1882-1949).
From beyond the Black Sea, from beyond the Dnieper's mouth
A black cloud has arisen.
Oh, it іs not a cloud, oh, it is carrion crows,
It is a pack of grey wolves.
They have ravaged the country, they have taken the cattle,
They have made slaves of our women and children.
God's churches are burning, farmsteads and cottages,
And there is no one to save us.
Take pity on us, Holy Virgin,
Don't let us suffer much longer!
OH, FIELDS, OH, FIELDS
Lyrics by Oleksantlcr Konysky (1836-1900),
music by Vasyl Barvinsky (1888-І963).
Oh, fields, oh, fields, our mother earth,
How much blood and tears did the wind carry over you.
He carried them to the Dnieper and Dniester rivers,
Rolling them to the Black Sea, feeding the Bosphorus blood.
Old man Dnieper, you gave all your waters away
To the sea, filling your bed with tears,
And the Dnieper and Pruth carry water no longer.
It is not a flood, not a Hood that has covered the fields . .
Not the Dnieper's water not water has flooded the lowlands.
Only the people's tears are overflowing the banks.
THE STEPPE
Lyrics by M. Chernyavsky (186 7-1937),
miusic by Yakiv Stepovy (1883-1921).
Only the boundless steppe
To the very shore of the sea.
Not a lake, not a river or grove,
Only mows scattered here and there.
Not a grove, not a wood, only dry, scorched earth,
And no whispering crystal stream in the shade.
But when the thunderclouds fly іn from the sea
With crosses of lightning and thunder over the fields,
Then the steppe awakes and arouses,
Meeting the thunder with spread out chest,
And of a sudden the earth laughs and speaks to the sky.
The dead steppe - only the thunder
Can wake it.
Oh, may the fields
Hear the thunder they yearn for!
TARAS' SONG
(From the opera "Taias Bulba")
Lyrics by Mykhailo Starytsky (1840-1904)
music by Mykola Lysenko (1842-1912).
Hey, the eagle flies, the grey eagle flies
High up in the sky,
Hey, the Cossack gallops, hey, the Dnieper Cossack,
Through the steppes and the ravines.
When he dances, his bold leaps
Set the earth a-tremble.
When he sings, the mighty echo makes misfortune laugh!
He drinks mead and brandy by the pitcher, not the glass,
And he does not spare the foe.
Hey, he doesn't have a homestead,
Nor a garden, nor a pond,
Steppe and ocean are his highway,
He gains glory everywhere!
MY BARK
Lyrics by Yevhen Hrebinka (1812-18481
Music by Mykola Lysenko (1842-1912)
The blue sea is starting to stagger and roar,
The boisterous winds are a-toss on its foam;
The billows are rising in mountains before
That, one on another, incessantly roam;
Like darkening midnights, the thunderclouds glower
And rumble out trumpets of judgement and power
Unceasing from heaven's high dome.
The blue sea continues to seethe and to bellow;
Some soul has let loose a small bark on that sea;
It tilts with the waves in a careless duello
And drifts ever farther away to the lea.
Not even an oar keeps the poor thing from tossing.
My heart feels a pang for the bark in that crossing-
Ah, why towards the storm must it flee?
The sea has subsided, the billows have settled;
The sea-nymphs are gambolling glad in the spray;
Again on the deep move the vessels high-mettled,
A hundred white sails show in gallant array.
But what of my bark? Is my darling afloat?
Alas, in the distance my glances can note
Its whitening wreckage astray.
As the sea to the bark is the world to my spirit:
Since childhood it frights me with perils unknown.
But where to escape? I am forced to come near it,
Nor live out my life in a desert alone.
Farewell, 0 mу peace, I embark on a sea,
It may be, of fate and misfortune for me,
Wherever my bark may be blown.
YOSYP HOSHULIAIK as Banquo in Verdi's opera •Macbeth' (Canadian Opara Company).
YOSYP HOSHULIAK dans Ie role de Banquo dans 1'opera Macbeth de Verdi au la Compagnie 'Opera Canadienne.
YOSYP HOSHULIAK was born in the Ukraine. He studied vocal art in Germany, Holland and Canada with Professor Domety Berezenets, Madame Anna El-Tour, and Madame Gina Cigna. He came to Canada in 1950 and soon won recognition as a soloist on radio, television, and the concert stage. As a soloist he sang with various choruses including a famous Ukrainian Bandurist Chorus, touring Europe, Canada, and the United States. As a leading artist of the Canadian Opera Company, he has sung in Turandot, Tosca, Eugene Onegin, Aida, Macbeth and other productions. In his rpertoire, Mr. Hoshuliak has 25 operatic roles in five languages. This album the artist dedicates to the commemoration of Canadian Centennial, and the 75th anniversary of Ukrainian settlement in Canada.
YOSYP HOSHULIAK est ne en Ukraine. II etudi a Ie chant en'Allemagne, en Hollande et au Canada sous la direction du professeur DometyBerezenets, de Mme Anna El-Tour et de Mme Gina Cigna. II est venu au Canada en 1950 et fut reconnu comme soliste a la radio, a la television et aux concerts. Comme soliste il a chante dans des choeurs divers, entre autres dans Ie celebre choeur banduriste ukrainien, faisant Ie tour de 1'Europe, du Canada et des Etats-Unis. Comme premier de la Compagnie d'Opera Canadienne il a chante dans Turandot, Tosca, Eugene Onegin, Aida, Macbeth et d'autres pieces. Le repertoire de M. Hoshuliak se compose de 25 roles d'opera en 5 langues. L'artiste dedie cet album a la Commemoration du Centenaire Canadien et du 75e anniversaire de 1'etablissement Ukrainien au Canada.
LEO BARK IN—Canada's outstanding piano accompanist. Born in Warsaw, educated in the Ukraine (Uman'). Now a Toronto resident, he has gained an international reputation as an accompanist.
LEO BARKIN—eminent pianiste canadien. Ne a Varsovie, il a fait ses etudes en Ukraine (Uman'). Actuellement residant a Toronto, il sest acquis .un renom international comme accompagnateur.
Yosyp Hoshuliak Bass
Leo Barkin Piano
Illustrated by Myron Levytsky
Cover Photo by Leo Pylavsky
Recorded and Manufactured by R.C.A. Victor Studios. Toronto
T-55818
Dedicated to the commemoration of Canadian Centennial, and the 75th anniversary of Ukrainian Settlement in Canada
