1. МРІЇ
слова Дмитра Загула
співає Антін ДЕРБІШ
2. Я ЗНОВ ТОБІ
слова Ганни Чубач
муз. керівник С. Норберт
співає РЕНАТА
3. ЛЮБОВ
слова Володимііра Сосюри
співає тріо ТРОЯНДА
Христина ГАРАСОВСЬКА,
Люба ДЕРБІШ і Люба МОРОЗ
4. ДРАМА
слова Степана Чарнецького
співає Антін ДЕРБІ Ш
5. БУЛО ВИСОКЕ ЧИСТЕ НЕБО
слова Лесі Тиглій
муз. керівник С. Норберт
співає РЕНАТА
6. КОЖНИЙ РАЗ
слова автора музики
співає Антін ДЕРБІШ
у супроводі тріо ТРОЯНДА
7. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
слова Володимира Сосюри
співає тріо ТРОЯНДА
8. БІЖИТЬ ДОРІЖКА
слова М.ихайла М.асла
муз. керівник С. Норберт
співає Володимир ЛУЦІВ
9. НЕ ДИВИСЬ НА ГОДИННИК
слова Надії Щербань
співає Анна ЧОРНОДОЛЬСЬКА
10. ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
слова Володимира Сосюри
муз. керівник С. Норберт
співає Володимир ЛУЦІВ
11. ПРОХАННЯ
слова Володимира Сосюри
співає Анна ЧОРНОДОЛЬСЬКА
DREAMS and other compositions by J. В. WESOLOWSKY
1. DREAMS
lyrics by D. Zahul
vocal A. DERBISH
2. TO YOU AGAIN
lyrics by H. Chubach
musical director Steve Norbert
vocal — RENATA
3. LOVE
lyrics by V. Sosiura
vocal trio TROYANDA
Christine HARASOWSKY
Luba DERBISH and Luba MOROZ
4 DRAMA
lyrics by S. Charnetsky
vocal — A. DERBISH
5. THE SKY WAS HIGH AND CLEAR
lyrics by L. Tyhliy
musical director S. Norbert
vocal — RENATA
6. EVERY TIME
lyrics by composer
vocal — A. DERBISH and trio TROYANDA
7. EVENING SONG
lyrics by V. Sosiura
vocal trio — TROY AN DA
8. THE WINDING PATH
lyrics by M. Maslo
musical director S. Norbert
vocal V. LUCIV
9. DON'T LOOK AT THE TIME
lyrics by N. Scherban
vocal — Anna CHORNODOLSKA
10. THE MILKY WAY
lyrics by V. Sosiura
musical director S. Norbcrt
vocal — V. LUCIV
11. REQUEST
lyrics by V. Sosiura
vocal Anna CHORNODOLSKA
ECHO RECORDING CANADA
Printed and made in Canada
МРІЇ
Мрії злеліяні, сни персмріяні
довго я в серці складав,
сльози колишнії, ночі невтішнії
я на пісні перелляв.
В ііих поскладалося все, що кохалося,
все, що прожито колись.
Звуки їх носяться, з серця так просяться,
рвуться у далеч кудись.
З вітром розвійтеся, росами сійтеся,
Линьте по рідній землі!
З хмарами грайтеся, в сонці купайтеся,
співи весняні мої.
Мрії злеліяні, сни персмріяні
довго я в серці складав,
сльози колишнії, ночі невтішнії
я на пісні перелляв.
В ііих поскладалося все, що кохалося,
все, що прожито колись.
Звуки їх носяться, з серця так просяться,
рвуться у далеч кудись.
З вітром розвійтеся, росами сійтеся,
Линьте по рідній землі!
З хмарами грайтеся, в сонці купайтеся,
співи весняні мої.
Я ЗНОВ ТОБІ
Я знов тобі. Для тебе знову
кладу любов свою в рядки.
Лелію мрію білоброву
у ночі, мов полин, гіркі.
Я знов тобі. Я знов для тебе
І хай простить мене земля,
мені краси її не треба,
коли тебе на ній нема.
І хоч задума болем крає
моє натомлене чоло,
я тільки пташка, що шукає
своє загублене крило.
Я знов тобі. я знов для тебе,
І хай простить мене земля,
мені краси її не треба,
коли тебе на ній нема.
Я знов тобі. Для тебе знову
кладу любов свою в рядки.
Лелію мрію білоброву
у ночі, мов полин, гіркі.
Я знов тобі. Я знов для тебе
І хай простить мене земля,
мені краси її не треба,
коли тебе на ній нема.
І хоч задума болем крає
моє натомлене чоло,
я тільки пташка, що шукає
своє загублене крило.
Я знов тобі. я знов для тебе,
І хай простить мене земля,
мені краси її не треба,
коли тебе на ній нема.
ЛЮБОВ
Чи знаєш ти світання в полі
або в задуманих садах,
коли од щастя мимоволі
сіяють сльози на очах?
ВЦебечуть птиці, вітер лине,
немов дитинства дальні дні,
і кожна квітка і стеблина
до тебе тягнуться в півсні.
А ти ідеш. На небокраї
яка, краса огнів сія!
Й разом з природою співає
душа закохана твоя.
Чи знаєш ти світання в полі
або в задуманих садах,
коли од щастя мимоволі
сіяють сльози на очах?
ВЦебечуть птиці, вітер лине,
немов дитинства дальні дні,
і кожна квітка і стеблина
до тебе тягнуться в півсні.
А ти ідеш. На небокраї
яка, краса огнів сія!
Й разом з природою співає
душа закохана твоя.
І тільки серпе б еться дуже.
Здається, так би вічно йшов . .
Якщо ти знаєш це, мій друже,
ти знаєш, що таке любов.
Здається, так би вічно йшов . .
Якщо ти знаєш це, мій друже,
ти знаєш, що таке любов.
ДРАМА
І в мене є спомин маленької лялі,
не тямлю, хто нею мене віцасливив,
як льон, мала коси, уста — як коралі,
і то була перша, що я полюбив.
Грудьми її була сніжна порцеляна,
я вбрав її чаром дитячих гадок.
А придане мала та перша кохана:
повнісіньку скриньку чистеньких
шматок.
Було прийде хлопчик з сусідньої хати,
що паяца дуже вродливого мав,
бувало, як станем весілля справляти,
від радости й щастя аж дім весь лунав..,
Та сталося лихо. Хтось вкрав мою
лялю,
казали, що, певно, недобрий сусід,
а я плакав гірко, що ляля без жалю
втекла із паяцом від мене у світ.
БУЛО ВИСОКЕ ЧИСТЕ НЕБО
Було високе чисте небо,
як твоя стомлена душа.
По ружах зір я йшла до тебе,
світилась біло поля шаль.
Органна трепетно й бузкова
бриніла сутінками ніч,
і світ таємний і казковий
вливався усміхом до віч.
І думи-бурі вгамувались.
І біль душі солодким став.
І тіні-лебеді спускались
спочить на тиші сонних трав.
А я крізь ніч ішла до тебе,
гойдала місяць на плечі,
і відмикали чари степу
лелек розсипані ключі.
Було високе чисте небо,
як твоя стомлена душа.
По ружах зір я йшла до тебе,
світилась біло поля шаль.
Органна трепетно й бузкова
бриніла сутінками ніч,
і світ таємний і казковий
вливався усміхом до віч.
І думи-бурі вгамувались.
І біль душі солодким став.
І тіні-лебеді спускались
спочить на тиші сонних трав.
А я крізь ніч ішла до тебе,
гойдала місяць на плечі,
і відмикали чари степу
лелек розсипані ключі.
КОЖНИЙ РАЗ
Кожний раз, як про тебе згадаю,
вбирав би я любов у найкращі слова.
Кожний раз, як тебе я стрічаю,
хоч серце б' ється так, та німіють уста.
Тому хай звуки ті, що пливуть із душі,
трояндами цвітуть у серденьку твоїм!
Кожний раз, як цю пісню співаю,
то знай, що в ній любов і вся ніжність
моя.
Кожний раз, як про тебе згадаю,
вбирав би я любов у найкращі слова.
Кожний раз, як тебе я стрічаю,
хоч серце б' ється так, та німіють уста.
Тому хай звуки ті, що пливуть із душі,
трояндами цвітуть у серденьку твоїм!
Кожний раз, як цю пісню співаю,
то знай, що в ній любов і вся ніжність
моя.
ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
Вже скосили гречку, осінь недалечко,
місячна вуздечка впала на поріг.
І трава шепоче про небесні очі,
що крізь далі ночі сяйво шлють до ніг.
А туман, де луки, ломить бі пі руки,
глушить ночі звуііи маревом густим.
Тіні, тіні, тіні . . . Не дзвенять у енні
співи солов їні за вікном моїм.
Пісню калинову я складаю знову,
і з людьми розмову серцем я веду . . .
Тишина, ні руху . . . Небо землю слуха,
падають десь глухо яблука в саду.
БІЖИТЬ ДОРІЖКА
Біжить доріжка, стелиться,
біжить у красен день.
Кружля по ній метелиця
од яблунь і вишень.
Біжить осяйна луками,
біжить через жита.
І стрічами й розлуками
обпалює вуста.
А де ж моя веселиця,
терниста і крута?
Біжить доріжка, стелиться
і в пісню заверта.
Біжить доріжка, стелиться,
біжить у красен день.
Кружля по ній метелиця
од яблунь і вишень.
Біжить осяйна луками,
біжить через жита.
І стрічами й розлуками
обпалює вуста.
А де ж моя веселиця,
терниста і крута?
Біжить доріжка, стелиться
і в пісню заверта.
НЕ ДИВИСЬ НА ГОДИННИК
Не дивись на годинник —
ще поїзд не скоро . . .
Ш,е лишилось часу нам
хвилин, мабуть, сорок.
Ну, а потім розлука
на довгії роки . . .
І чи стрінемось, друже,
коли, кароокий?
Не дивись на годинник
ще поїзд не скоро . . .
Для кохання в нас вічність,
для розлук — хвилин сорок.
Не дивись на годинник —
ще поїзд не скоро . . .
Ш,е лишилось часу нам
хвилин, мабуть, сорок.
Ну, а потім розлука
на довгії роки . . .
І чи стрінемось, друже,
коли, кароокий?
Не дивись на годинник
ще поїзд не скоро . . .
Для кохання в нас вічність,
для розлук — хвилин сорок.
ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
Туди, де в синім неба морі
немов тремтить Чумацький Шлях,
я понесу тебе над зорі
в моїх закоханих піснях.
Любови повний до нестями,
мов непогасную свічу,
там, за далекими світами,
нову я зірку засвічу.
Вона сіятиме, жадана,
привітом дальнім крізь ефір . . .
То будеш ти, моя кохана,
найкраща із небесних зір.
ПРОХАННЯ
Не шуміть ви, осокори,
щоб синок вас не почув.
Довго бігав він надворі,
натомився і заснув.
]УГісяченьку, чародію,
не жартуй крізь вікна з ним,
не лягай йому на вії
ти промінням голубим.
Спить мій син, моя дитина.
Серце, тихше, не стучи,
не збуди мого ти сина,
не злякай його вночі.
Не шуміть ви, осокори,
щоб синок вас не почув.
Довго бігав він надворі,
натомився і заснув.
]УГісяченьку, чародію,
не жартуй крізь вікна з ним,
не лягай йому на вії
ти промінням голубим.
Спить мій син, моя дитина.
Серце, тихше, не стучи,
не збуди мого ти сина,
не злякай його вночі.
Чудові пісні. Неперевершений Весоловський.
ReplyDeleteА на конверті платівки гравюра мого батька Василя Вечерського (19927-2003) "Снігурі"
На платівці немає згадки про автора обкладинки, мабуть в тамтих часах так було краще
Delete