Facebook

Saturday, December 18, 2010

Юліян Китастий - Julian Kytasty - Ukrainian Bandurist


1. Гетманський танець - Hetman's dance Музика П. Гончаренка / music P. Honcharenko
2. Козак Сопрун - Suprun (The Sunday Campaigner)
Імпровізація на основі старовинної козацької пісні- improvization on a XVII c. Kozak melody

3. Полянка - Polianka
Народня танкова мелодія / Traditional dance melody
4. Полечка - Polechka
Народня танкова мелодія - Traditional dance melody
5. Старовинний Козачкок - Old time kozachok
Народня танкова мелодія / Traditional dance melody
6. Аделіта - Adelita
Мизика Ф. Тарреґи - music F. Tarrega
Переклад для бандури Ю. Китастого - Transcribed for bandura J. Kytasty
7. Полька Вільшанка - Vilshanka Polka
Музика П. Гончаренка - Music P. Honcharenko
8. Адажіо - Agadio
Мизика П. Ґліера - Music R. Gliere
Переклад для бандури Ю. Китастого - Transcribed for bandura J. Kytasty
9. Тропак - Tropak
Народня танкова мелодія - Traditional dance melody

1. Ой коню мій коню - The golden mane
Народня пісня - Traditional folk song
2. У Києві на базарі - At Kiev Market
Жартівлива пісня - Traditional folk song
3. Чумак - Chumak
Імпровізація на основі чумацької пісні “Ой ходив чумак“ - Improvisation on a salt-trader's song
4. Попадя - The priest's wife
Жартівлива пісня - Traditional folk song
5. Пісня про Оксану - Oksana
Слова Ю. Буряківця музика Г. Китастого - text Y. Buriakivets music H. Kytasty
6. Виший, виший - The embroidered shirt
Слова М. Пироженка мизика Г. Китастого - Text M. Pyrozhenko music H. Kytasty
7. Нема в світі правди - The passing on Truth
Старовинна кобзарська пісня - Traditional Kobzar song (XVII c.)








Julian Kytasty is a modern day embodiment of an ancient tradition as a player of the bandrua, the most popular Ukrainian folk instrument. Like the bandurists of times past who carried their songs from town to town, he has captivated audiences and inspired students from Perth to Paris and from Roblin, Manitoba to Buenos Aires.

When not travelling, Mr. Kytasty makes his home in New York City, where he moved to in 1980 to direct the New York School of Bandura. Later he was a founding member of Homin Stepiv (Echo of the Steppes bandura ensemble) and thaught the first accredited university level bandura course outside Ukraine at Rutgers, Newark.

For Mr. Kytasty, who studied history at the University of Michigan, learning and revivifying the history of the bandura and its music have always been of primary importance. Born in Detroit in 1958, he began studying the instrument as a child with his father, Petro Kytasty, and grand-father, Ivan Kystasty, both virtuoso bandurists. They fostered in him a deep love and respect for the tradition.

While in his teens he joined the Ukrainian Bandurist Chorus which was then under the directorship of his great-uncle, Hryhory Kytasty (1907-1984). An inspiration to young bandurists world-wide, the late maestro Kytasty was a conductor, composer and performer of unequaled talent and magnetism. Following his example, Julian Kytasty decided to make the bandura his own life's work.

This first solo recording follows many years of work directing and arranging music for ensembles, two of which have recorded with Yevshan: I ho New York School of Bandura (YFP 1032) and, the critically acclaimed, Homin Slepiv (YFP 1036).

Юліян Китастий є модерним втіленням стародавньої традиції гри на бандурі, найбільш популярному українському народньому інструменті. Так як бандуристи минулих днів, що несли свої пісні з міста в місто, він захоплював слухачів та давав натхнення учням гри на бандурі від Петру в Австралії до Парижу та, від Роблин в Манітобі до Буенос Айрес.

Коли не подорожує по світі, Ю. Китастий проживає в Ню Йорку від 1980 року, куди приїхав провадити школу гри на бандурі. Згодом він був співосновником ансамблю „Гомін Степів“ та перший поза межами України вчив акредитований університецького рівня курс бандури в Ратґерс - Нюарк.

Для Ю. Китастого, який студіював історію в Університеті Мішіґен, важнішим від усього було завжди вивчати та відроджувати історію бандури та її музичне мистецтво.

Народжений в 1958 році в Детройті, він ще бувши дитиною почав вивчати цей інструмент зі своїм батьком, Петром Китастим, та дідом, Іваном Китастим, бандуристами віртуозами. Вони виплекали в нього глибоку любов та пошану до традиції.

Ще будучи підлітком Юліян Китастий став членом Капелі Бандуристів ім. Тараса Шевченка, що в цей час була під проводом його стиєчного діда, Григорія Китастого (1907-1984). Покійний Григорій Китастий був інспірацією для молодих бандуристів по цілому світі як диригент, композитор, та виконавець неперевершеного рівня та особистого магнетизму. Наслідуючи його приклад, Юліян Китастий рішив взяти бандуру та зробити її своїм життєвим заняттям.

Цей його перший сольовий альбом появляється після багатьох років диригентської праці та аранжировки музики для ансамблів бандуристів, з яких два записали та видали свої пластинки в видавництві „Євшан“: Школа Кобзарського Мистецтва в Ню Йорку (YFP 1032) та відзначений критиками „Гомін Степів“ (YFP 1036)

Selecting from a vast repetoire, Julian Kytasty has compiled material that will provide the listener with a truly involving musical experience. From the lively dance tunes, which require speed and precision, to the elaborate and meditative improvisations, the instrumental performances are ex-hilirating. The expressive vocal numbers, that comprise about half the recording, display a complete dramatic range from the comic to the tragic.

Like a craftsman choosing the most appropriate tool, Mr. Kytasty chooses, from among his three instruments for the one the best suited to a particular piece. The three differ not only in construction and stringing patterns, but also in tonal quality, affecting the pacing and energy of each performance.

The bright sound of the CHERNIIIIV bandura, for example, is ideal for example, is ideal for extremely fast playing. Mr. Kytasty delights with his proficiency on several pieces Hetman's Dance, Polechka, Polianka and Tropak.

The wide range and capacity for dynamics contrasts also make the CHERNIHIVKA a suitable accompanying instrument for songs as different as the light-hearted Kiev Market and the dramatic Oksana. The turbulent accompaniment to Oksana constantly interacts with the emotionally charged story of a love tragically ended by a volley from a Nazi firing squad; the instrumental writing is typical of the style developed by Hryhory Kytasty, one of the banduras greatest performers. This style is also
evident in his transcription of R. Gliere's Adagio, originally written for orchestra.

The CHERNIHIV bandura's predecessor, the POLTAVKA, is still made by craftsmen all over the world and played by bandurists who favor its stringing patterns and mellower sound. The STEPOVIY bandura used on the middle register, best heard in Kozak Suprun.

This ethereal piece, like Chumak, is improvised on the basis of a traditional folk melody. Improvisation has always played a critical role in the performances of traditional forms, and in fact, a bandurists skills was often measured by his
improvisational abilities. Today it is as skill which will determine the continuing musical development of the instrument.

Improvisation is also a key to the pieces played on the KOBZARSKA bandura. This instrument, with its muted tones and quirky modal tunings, is the oldest in
conception, yet newest in execution; the music is similarly ancient in origin and yet only as old as the instant of performance. The spontaneous performance of the Golden Mane sprang from a melody which Mr. Kytasty dicovered in an old song book. When it is compared to The Passing of Truth, it becomes apparent that often for the bandurist of the oral tradition there is only a hazy line between arrangement and spontaneous performance.

The Pssing, which Mr. Kytasty learned from several texts and old recordings, is about the wiched people who trample on truth (pravda) and raise falsehood (nepravda) to sit at their table. He ends the record with this traditional kobzar song, as he does his live performances, because of its timeless and universal message.

Produced by Bohdan Tymyc
Photography by Irene Photo Studio
Cover design - B Tymyc
Calligraphy - M. Rudy
Sound engineer - Glen Robinson, Reginald Guy
Special thanks to Marion Rudy for assistance
Recorded and mixed at Studio Victor
Montreal, Quebec - May 1987

Yevshan Corporation 1987
Made and printed in Canada, Fabrique au Canada


No comments:

Post a Comment